Вірш Оксани Дяків
Роки
Коли років-снопів багато,
І хоч неповна чаша-хата,
Замислюєшся над прожитим,
Із днів у ночі перелитим…
Аналізуєш думи, справи,
Що зроблено вже для держави,
Для краю рідного, родини
І для сім`ї чи для дитини.
Добро і зло кладеш на ваги:
Шукаєш у ділах звитяги,
Бо час лежить, як плити-сланці –
Томи, дочитані уранці.
Закладки долі значать віхи,
Рахують днів мирських огріхи –
Не змиришся, щоб стали раритетом
У власному житті події-злети.
Шановні гості! Щойно прозвучав вірш Оксани Дяків. Ми вітаємо вас у світлиці, де зібралися люди, небайдужі до чистоти духовних криниць, до натхненної творчої праці та наділені великою любов’ю до культурного розквіту нашого краю.
Добрий день, дорогі шанувальники друкованого слова! Наша зустріч присвячена цікавій події в літературному житті Заліщанщини. Ювілейний вечір поетеси - Дяків Оксани Іванівни. Сьогодні ми зробимо огляд чималого надбання ювілярки і презентуємо вам її нову поезію.
- Отже, давайте привітаємо поетесу, піснярку, письменницю, журналістку, членкиню Спілки журналістів України, Наукового Товариства ім.Шевченка, Заслужену журналістку України, бібліографа, краєзнавицю, художницю-аматорку, учасницю трьох Професійних конкурсів преси у 2003—2005 роках, які організовувала Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси (УАВПП) (підтримка — Посольство США в Україні.
- Оксана Дяків володарка
- Диплому III ступеня (2006) за III місце в обласному огляді-конкурсі Тернопілля на найкраще висвітлення правової тематики,
- «Золотої медалі української журналістики» (2009),
- Сертифікату Міжнародного проєкту «Демократія в школі», 2015 (за ініціативою Ради Європи і підтримки Центру WERDELAND (Норвегія), Міністерства освіти та Центру розвитку Освіти Польщі),
- Подяки за співпрацю щодо дослідження причин та наслідків української трудової міграції на території Заліщицького району від міжнародного наукового журналу «International Letters of Social and Humanistic Sciences» (ILSHS), Швейцарія (2015),
· Володарка титулу «Людина року-2012» у номінації «Журналістика» за результатами регіонального рейтингу,
• Лавреатка премії журналу «Літературний Тернопіль» у галузі поезії за 2015 рік.
І це ще не весь перелік нагород Оксани Іванівни.
Оксану Іванівну прийшли привітати також ті, хто зробили свій внесок у популяризацію її творчості (представники громади, відділу культури, працівники міської бібліотеки, колеги по перу). Привітаємо наших гостей!
(Ювілярку привітали: перший заступник міського голови Роман Краснюк, начальниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міської ради Оксана Безушко, директорка міської центральної публічної бібліотеки Світлана Пукіш).
Ведуча 3
Розпочати сьогоднішню зустріч я хочу своїм привітанням.
***
Бажаю, щоб з кожним сходом сонця ще одна задумана Тобою мрія здійснювалася. І нехай нескінченним буде запас бажань, але кожне з них – заповітним. З ювілеєм!
(Звучить пісня «Вишиванка» на слова Оксани Дяків, музику Василя Салевича, виконує бандуристка Любов Волошина).
Ведуча 4
Кожна
творча зустріч – це теплота спілкування, радість від занурення у цілющі джерела
поетичного слова, яке єднає всіх спраглих, котрі знаходяться у творчому пошуку.
З правіків джерелом духовного багатства була книга. Її дуже цінує наша ювілярка
і пише так:
У книгах – вчення, дух і товща знань.
Їх покоління молоде черпає.
На ноги стане наш народ-титан,
Якщо з книжок скарби пізнає…
З гарним доробком зустрічає свій ювілей Оксана Іванівна, людина – великий працелюб, невгамовна шукачка нових тем, створювачка відголосків на щоденні життєві проблеми, на нові події. Сьогодні полиці бібліотек прикрашають дев’ять її книг поезій, прози, публіцистики, літературних досліджень тощо, які завжди знаходять свого вдячного читача.
У доробку Оксани Дяків, який ви можете бачити на виставці і комп’ютерній презентації, –
Збірки віршів (двокнижжя)
· «Гармонія протилежності» (2012)
· «Спектральність слів» (2013)
· Прозово-поетична книжка «Вікно думок» (2013), головною темою якої є четверта хвиля еміграції — так звана «заробітчанська».
· Літературно-публіцистичне видання «Душа тисячоліть шукає себе в слові» (2014), значною мірою присвячене творчим особистостям, які народились або мають дотичність до Тернопілля і Буковини
Ліричні збірки:
- «Терпке вино, як помаранча осені» (2015)
- «Нескорені серця» (2015) – поезії, присвячені животрепетній темі сучасної боротьби українського народу за волю і державність.
- «Проростає вселенська любов» (2016) — це вірші про невгамовний біль війни на сході України, тривожна пам'ять, гіркі втрати, але разом із тим — філософія самопізнання та самоідентифікації.
- Восьма поетична збірка «Покоління» (2017) різножанрових ліричних творів.
- Дев’ята збірка «Чарівні барви» (2023) – це вірші, адресовані дітям середнього і молодшого шкільного віку.
На вірші Оксани Дяків створені пісні. На поезію «Материнське чекання» написана пісня Романом Калиничем. Пропонуємо вашій увазі відео пісні у виконанні дуету «РозМарія».
Ведуча 5
У творчої людини є велике щастя – це народження нового твору: вірша, поеми, оповідання чи мініатюри. Тоді прискорено б’ється серце, душу переповнюють незвичні хвилювання, зникає весь світ, і думки шикуються в ритмічні строфи. Звідки вони беруться? Хто їх надиктовує? Як дізнатися? Це – одна з найбільших таємниць людської свідомості. З упевненістю можна сказати, що нічого вищого за щастя творення для справжнього поета чи прозаїка немає, як і для митця в будь-якій іншій творчій царині.
Так, напевно, і для тебе, Оксано Іванівно, важливою подією в житті щоразу ставали виходи у світ, до свого читача нових власних книг?
(Слово авторці).
Дяків Оксана:
- Дорогі друзі, шанувальники українського поетичного слова! Щиро дякую Вам за те, що знайшли час і можливість завітати в літературну світлицю Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки. Сердечно вдячна Вам, що прийняли моє запрошення і долучитися сьогодні до презентації моїх віршів із різних збірок.
Модераторка – пані Богдана – запитала про такі важливі події для автора як вихід у світ нових книг. Треба сказати, що, мабуть, у кожного літератора в житті зустрічаються ті люди, які підтримують у творчості, дають поштовх, спонукають до підготовки до друку книжок.
Такою людиною для мене був світлої пам’яті Василь Григорович Дрозд, знаний у нашому краї і за його межами громадський діяч, поет, письменник, історик, краєзнавець, автор десяти різнопланових книг. Саме Василь Григорович, маючи на той час вже три своїх збірки, коли ми спілкувалися на теми творчості, у 2012 році порекомендував мені підготувати збірку, настоював на цьому.
Я також надіслала свої вірші для апробації у журнал «Літературний Тернопіль», який очолював головний редактор, письменник, драматург, журналіст, краєзнавець Богдан Іванович Мельничук. Коли отримала примірник журналу «Літературний Тернопіль» з опублікованими двадцятьма віршами і схвальний відгук-оцінку від Богдана Івановича, то зрозуміла, що мої вірші мають право бути виданими у збірці. Так побачила світ перша моя книжка «Гармонія протилежності» у 2012 році.
Особисто для мене у підготовці нових збірок завжди велику роль своєрідного екзамену відігравала попередня публікація моїх віршів, прозових творів, публіцистики у різних літературних журналах, альманахах, колективних збірниках, участь у журналістських і літературних конкурсах.
Велике значення для мене мали і мають рецензії та оцінка моєї творчості досвідченими письменниками, чию думку я щиро поважаю.
Крім вже названих авторів Василя Дрозда і Богдана Мельничука, це також письменники, журналісти, краєзнавці Василь Тракало, Володимир Кравчук, Євген Безкоровайний. Зіновій Кипибіда, Богдан Новосядлий, Любов Сердунич, Василь Фольварочний, Олександр Апальков, Тамара Ткачук-Гнатович, Михайло Андрейчин та інші творчі особистості.
Я глибоко вдячна своїй сім’ї за розуміння і підтримку моїх творчих планів: чоловікові Василю Григоровичу, донечці Надійці, моїй мамі – світлої пам’яті Любові Петрівні.
Особливим скарбом для мене є відгуки читачів на публікацію збірок і віршів.
Я з великою радістю завжди відгукувалася на неодноразові запрошення в Заліщицьку бібліотеку, в педагогічні, учнівські та студентські колективи, які мали бажання послухати мої твори. Адже це – щира і відверта розмова з тими, кому саме адресована моя поезія і проза – з дорослими і юними читачами.
Сьогодні тут присутні бібліотекарі, педагоги, на чиї пропозиції ми проводили презентації.
Разом зі світлої пам’яті директором районного радіомовлення Богданом Папушком готували радіопередачі про мої збірки.
Мені імпонує те, що на поезії створені пісні музикантами і композиторами Ярославом Гринишиним, Марією та Романом Калиничами, Катериною та Олегом Маликами, Василем Салевичем.
Усім я щиро вдячна за різні способи підтримки моєї творчості, за інтерес до віршів та популяризацію збірок.
А зараз пропоную вашій прихильній увазі поезії
зі збірок різних років видання… Хочу зазначити, що в більшості випадків
заголовки окремих віршів ставали назвами книг.
«Спектральність слів» (збірка «Спектральність слів», 2013 рік).
«Терпке вино» (збірка «Терпке вино, як помаранча осені», 2015 р.).
«Духовний лідер» (збірка «Вікно думок», 2013 рік).
«Проти війни пліч-о-пліч» (збірка «Нескорені серця», 2015 р.).
«Жертовність» (збірка «Проростає вселенська любов», 2016 р.).
«Сокровенна поезія» (збірка «Покоління», 2017 р.).
«Зрілість» (збірка «Гармонія протилежності», 2012
р.).
На вірш «Зрілість» створили пісню Катерина та Олег Малики.
Вони побачили цю
поезію по-своєму. Пропоную вашій увазі відео на пісню «Мінорним акордом
вривається осінь».
Пісню «Мінорним акордом вривається осінь» виконують
Катерина та Олег Малики.
Ведуча 6
Богдан Мельничук, редактор, член Національної Спілки Письменників, заслужений діяч мистецтв України в передмові до книги «Проростає вселенська любов» написав:
«Очолюючи районний часопис (а це понад 21 рік), Оксана Дяків пройшла серйозну журналістську, літературну школу, виросла з досвідченого педагога-філолога до високопрофесійного журналіста, вимогливого редактора, стала неповторним літератором, членом Національної спілки журналістів України».
Добре знає, як то нести тягар щоденної журналістської, редакторської роботи багаторічний очільник районної газети «Колос», член Національної спілки журналістів України, колега по перу, відомий поет - Петро Мельник.
(Слово Петру Мельнику).
Ведуча. Треба сказати, що публіцистика та поезії Оксани Дяків друкувалися
- у газетах та журналах (Тернопілля, Буковини),
- музичному альманасі «Октава» (м.Канів),
- поетичних збірниках, зокрема й у літературно-мистецькому та громадсько-політичному журналі «Літературний Тернопіль», міжнародному літературно-мистецькому журналі «Склянка Часу*Zeitglas», всеукраїнських виданнях.
- у щорічниках-альманахах літературного об'єднання при Тернопільській обласній організації НСПУ «Подільська толока»,
- в антології поезії та графіки 85 тернопільських авторів «Отче наш, Тарасе всемогущий…» (Шевченкіана Тернопілля з нагоди 200-ліття від дня народження Великого Кобзаря,
- збірнику поетичних творів для захисників України «Воїнам світла» (Ужгород),
- літературних альманахах «Сила почуттів», «Мати», «Дух землі», «Антології сучасної української літератури» (Хмельницький),
- збірниках «Скіфія», «Антології сучасної новелістики та лірики України»,
- вісниках-щорічниках ІІІ, IV, V Міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора» (Канів: «Склянка Часу: Zeitglas»),
- літературно-краєзнавчому альманасі, який містить художні твори та краєзнавчі) довідки про 90 сіл та міст України, «Поетична топоніміка» (Хмельницький),
- у віснику Першого міжнародного поетичного конкурсу з нагоди 175-річчя виходу повного видання «Енеїди» Івана Котляревського на кращий віршований твір гумористично-сатиричного спрямування (Канів: «Склянка Часу: Zeitglas») та інших.
- «Збірниках праць» Тернопільського осередку Наукового Товариства ім.Шевченка та в виданні Заліщицького краєзнавчого музею «Гомін віків».
Ведуча 7
Життя без творчості – буденне, сіре, одноманітне, а Оксана Іванівна не може жити в цій одноманітності, вона в постійному русі, в пошуку нових форм і змісту. Найбільшою окрасою її праці є лірика. Вона публікує свої твори на літературних порталах, бере участь в історико-літературних читаннях, мистецьких святах. Її твори можна часто побачити на сторінках газет, журналів, збірниках.
Спілкується і захоплюється людьми, які також вміють творити, які мають талант, що дарує радість іншим.
10 жовтня 2016 року в Будинку письменників (м.Київ) відбувся творчий вечір поетес із Тернопілля Оксани Дяків і Тамари Ткачук-Гнатович «Від Дністра до Горині — єднання сердець».
Оксана Дяків проводить зустрічі із юними і дорослими читачами у навчальних закладах міста і сіл нашого краю.
(До слова запрошені письменник Іван Козак та Заслужений працівник культури України Ольга Тракало).
Ведуча 8
Ми пишаємося тим, що у нашому мальовничому місті Заліщики живе і творить талановита жінка Дяків Оксана Іванівна, чудова учителька, модераторка багатьох творчих презентацій, зустрічей, яка пише такі прекрасні вірші. Ні, вона їх навіть не пише, а «римами малює картини».
І дійсно, читаєш рядки її віршів, а перед очима постають картини, постаті, почуття та емоції. Розфарбований тендітною рукою осені ліс та лелечий крик у вирію, смарагдовий Дністер та заквітчаний у вінок серпень.
Хто ще так може сказати і побачити те, що не кожна людська душа побачить, як не жінка, яка закохана у свій край, свою країну, у життя. Її серце пише нам те, чого ми не завжди вміємо побачити чи відчути. Особливість поезії Оксани Іванівни у неймовірному поєднанні реальності та чогось такого незвіданого та високого, яке Всесвіт відкриває не всім. І завдяки її віршам ми маємо змогу доторкнутися до цього містичного і таємного скарбу. Тож приєднуйтеся та насолоджуйтеся тим дивом, яке подарувала пані Оксана.
(Читання віршів авторкою).
Дяків Оксана:
- Модераторка – пані Богдана Стефанюк – спонукає мене прочитати вам, шановні учасники презентації, пейзажну лірику.
Хочу зазначити, що кожен такий вірш народжується з яскравих вражень і почуттів, від спілкування з природою рідного краю, різних мальовничих куточків України, а також особливі емоції дарують діалоги з цікавими людьми.
Вірші: «Джаз життя» (збірка «Покоління», С.3);
«Переспіви» (С.4),
«Душа» (С.5).
«Палітра осені» (С.6),
«Коштовне» (С.7).
Ведуча 9
Поезію важко аналізувати, її треба читати. Як і пісню. Лягає на душу – співаємо. А як ні – то й ні…
Твори Оксани Дяків лягають на душу й на ноти. Стають співаною поезією, яка чарівними голосами виконавців зноситься до небес.
(Композитор Василь Салевич, пісня на слова О.Дяків «Сучасна жінка»).
Ведуча 10
Коли вчитуєшся у прекрасні вірші пані Оксани, то ловиш себе на думці, що в них висловлено ті почуття, які турбували або турбують й нині твою душу. А це тому, що її вірші висловлюють просте, зрозуміле, те, чим жила і живе кожна людина: тривогу, біль, радість живої людської душі. Ознайомившись з творами поетеси починаєш замислюватись про те головне, цінне, заради чого і дарує Бог людині життя.
Вірш «Мадонна» читає бібліотекар Ольга Бурдейна.
Ведуча 11
Поетеса болісно відгукується на події війни в Україні. «Вписує поетичним словом на скрижалі літопису подвиг українських героїв, які, жертвуючи найдорожчим – життям та здоров`ям, нині протистоять підступному та цинічному ворогові.
Вірш про війну читає бібліотекар Ангеліна Михайленко. «Янгол плаче».
Вірш «Війна проти Каїна» читає бібліотекар Андрій Машера.
«Війна проти Каїна».
Пісня «Хай Ангели вас захистять крильми!»
Музика Ярослава Гринишина. Слова Оксани Дяків.
Виконує Марина Грабовецька. Відео.
Ведуча 12
Нашу залу сьогодні прикрашають художні роботи Оксани Дяків. Це ще одна грань таланту героїні сьогоднішнього зустрічі.
Розмотую клубочок слів, видінь,
Кладу мазки на білому папері…
Народжуються вірші з воскресінь
Душі… До світла відчиняю двері…
(Розповідь про картини Оксани Дяків).
Відео «Художні роботи Оксани Дяків».
Дяків Оксана:
- Дорогі друзі, кожна людина має свій спосіб спілкування зі світом. У мене, крім рідного українського слова, це також пензель.
У своїх роботах я втілюю любов до рідного міста Заліщики, краси Дністра і нашої неповторної природи.
Серед художніх робіт є серія «Живописні Заліщики». Ці шість картин та інші малюнки представлені у відео. Музичне оформлення якого - експромт Ярослава Гринишина.
«Костел святого Станіслава»
Фундатором
парафіяльного костелу святого Станіслава з Щепалова був краківський каштелян
Станіслав Понятовський. Храм освячено у 1763 році. Тоді костел був дерев’яним.
На початку XIX ст. його перебудували на кам’яний. В інтер’єрі костелу над дверима
до сакристії зберігався родинний герб Понятовських. У радянський період костел
був пограбований і перетворений на склад солі, яка в`їлася в стіни на висоту 3
метри. Римо-католицькій громаді костел передано у 1991 році.
«Меморіал борцям за волю
України»
Анатолій Сорочук – архітектор цього меморіального комплексу.
Пам’ятник С. Бандері. Скульптор Роман Вільгушинський – лауреат премії імені Михайла Бойчука. Ініціатор спорудження пам'ятника та активний його будівничий світлої пам'яті Андрій Красько, на той час голова Спілки політв'язнів та репресованих Заліщицького району. Споруджено за кошти жертводавців.
«Церква Вознесіння Господнього УПЦ»
Закладення капсули і наріжного каменя храму відбулося 5 червня 2003 року. Проєкт створений 2002 року на Тернопільському обласному комунальному підприємстві "Містобудівельник" під керівництвом нині світлої пам'яті Михайла Білика. Архітектори - Ярослав Козіна та Володимир Савків.
Освячення храму відбулося 2013 року.
«Будівля архітектора Швебеля»
Сьогоднішня будівля Заліщицького будинку дитячої та юнацької творчості. Наскільки мені відомо, цей будинок зведений за проєктом архітектора М.(Моріса) Швебеля, який проживав тут разом зі своєю сім’єю. У Заліщиках є ще два будинки за його проєктом.
Усі мають подібні елементи, відчуваються думки однієї творчої особистості. На жаль, архітектор Швебель, чиї творіння й досі прикрашають Заліщики, та його рідні загинули у період Голокосту.
«Палац баронів Бруницьких»
Наприкінці XVIII століття князь Юзеф Понятовський заклав на березі Дністра в Заліщиках маєток з невеликим палацом. У 1808 році його придбав купець Ігнацій Бруницький, єврей-вихрест. У 1831 році він перебудовує палац в ампірному стилі. Існує легенда, що в палаці під час своєї подорожі Галичиною зупинявся цісар Франц II. Тодішній власник маєтку Леон Антоній Бруницький вдався до хитрощів, щоб знайти ласку в очах імператора. Він перебудував інтер’єр палацу на точну копію кімнат в цісарській резиденції Шьонбрунн у Відні. Цісар щедро оцінив винахідливість Бруницького, затвердивши йому титул барона в межах всієї імперії. Від Бруницьких маєток перейшов графам Турнау, яким належав до 1939 року.
«Церква Покрови Пресвятої Богородиці»
Ще однією архітектурною пам'яткою
міста є греко-католицька церква, яка будувалася протягом 1864-1875 рр. Освячена
вона була в 1873 році під титулом Св. Трійці. У 50-х роках ХХ століття храм
переосвятили на честь Св. Покрови. У 1962 році церкву було закрито радянською
владою. Протягом 1974-1989 років тут розміщувався музей, після чого храм
повернули віруючим.
Ще серед представлених тут картин є такі, як:
«Вечір на Дністрі», «Маки», «Тюльпани», «Натюрморт із старовинною книгою або Яблуко пізнання», картина «За мотивами творчості Тараса Шевченка».
Багато
талановитих художників зображували наш край на своїх полотнах. Про творчість живописців
у мене також є вірші, один із них дозвольте прочитати…
«Акварелі»
(С.9, збірка «Покоління»).
Шановні гості літературної світлиці, ви мали змогу переглянути картини, присвячені рідним Заліщикам. Місто має свою славну історію. А її творили і творять різні покоління наших краян.
Тож пропоную вашій увазі ще один вірш – сьогодні завершальний поетичний акорд – «Мої Заліщики» (С.86, збірка «Покоління»).
Ведуча 13
Дякуємо вам за те, що Ви в нас є. Бажаємо, щоб ви сіяли між людьми добре, щире, вічне. Не схибити з обраного шляху, збагачуватись духовно і збагачувати інших. Бо духовність народу - багатство нації. Не забувати, що тільки мрійники з надією зроблять цей світ прекрасним.
Ви знайшли себе і свою дорогу в житті. Не сходьте з неї, ідіть по ній з високо піднятою головою. Нехай на Вас рівняються інші.
Успіхів Вам, творчого натхнення, хороших послідовників. Ви щаслива, бо приносите гарний настрій, даруєте людям свої вірші, допомагаєте їм доторкнутись до вашого серця.
Сьогодні ми припали до цілющого поетичного джерела нашої сучасниці, наші душі просвітлились і запалились іскоркою вдячності і гордості за поетесу рідного краю, яка своєю творчістю доводить, що тільки з любові до рідної землі, матері, людей народжуються поет і поезія.
Ось і підійшла наша зустріч до кінця. Бажаємо вам, щоб ви усі кожного дня спілкувалися з книгою, щоб у кожному домі найкращим другом була книга. Від цього краще і легше буде жити, переживати всі негаразди нашого життя. То ж бажаємо вам міцного здоров’я, родинного тепла, творчого натхнення, нехай з Вами завжди буде Віра, Надія, Любов і Мудрість! Переможного миру всім нам! І слава нашій Україні!
Оксана Дяків звертається зі словом подяки до присутніх.
Дяків Оксана:
- Дорогі друзі, сердечно дякую Вам за участь у презентації, за щирі вітання, за наше спілкування.
Водночас треба сказати, що ми всі глибоко вдячні Збройним силам України за їхню відвагу, мужність і самопожертву, за те, що маємо можливість жити і працювати.
Слава Збройним силам України!
Слава
Україні! Героям слава!
Немає коментарів:
Дописати коментар