Книги Володимира Мармуса «Доля обрала нас» і «Росохач у контексті історії України»

        Боротьба українського народу за державність і незалежність триває століттями… Сучасна російсько-українська війна понад 10 років забирає життя найкращих патріотів.

Серпень 2024 року тільки розпочався. А вже 1 серпня Герой України Йосиф Вінтоняк «на щиті» назавжди повернувся додому. Сьогодні, 5 серпня, Заліщицька громада «живим» коридором зустрічала тіла загиблих Героїв: Івана Щебетюка із м.Заліщики та Михайла Вельничука з с.Колодрібка...

Багато наших краян, громадян України поклали своє життя на вівтар свободи…

Ця боротьба проти російського ворога триває від покоління до покоління... Про неї пишуть учасники тих буремних подій, щоб ми і наступні покоління знали і пам’ятали…

 Громадсько-політичний діяч, учасник національно-визвольних змагань, літератор, правозахисник, дисидент, засновник і лідер «Росохацької групи» Володимир Мармус із Чортківщини – автор книг «Доля обрала нас» і «Росохач у контексті історії України». Другу книжку-фоліант 2023 року видання автор присвятив пам’яті свого сина-воїна Василя Мармуса і всіх, хто загинув у боротьбі з московськими окупантами.

 

30-річний десантник Василь Мармус, музикант, громадський діяч, загинув на Харківщині 11 вересня 2022 року. Загибель сина перевернула життя Володимира Мармуса. Василь допомагав татові у виданні книг та в організації заходів, продовжив його боротьбу за вільну і незалежну Україну. Щодня Володимира Мармуса можна побачити біля могили сина у Чорткові.

Варто сказати, що Володимир Мармус був учасником і виступив під час конференції пам’яті «Гортаючи сторінки життя…» в Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці. Подія була присвячена 85-річчю від дня народження Стефанії Шабатури – справжньої патріотки, української мисткині-килимарки, багаторічної політичної арештантки радянських часів, членкині Української Гельсінської групи. 

 

Через якийсь час після конференції Володимир Васильович подарував нашій книгозбірні дві авторські книги, згадані вище.

Видання «Доля обрала нас» (2004) – це спроба на власному досвіді показати процес формування національної свідомості української молоді Галичини 1950-х років ХХ ст. в умовах комуністичного режиму СРСР.

 • Мармус Володимир. Доля обрала нас. Передумови формування руху Опору української молоді Галичини 50-70 років ХХ ст. Видання друге, виправлене і доповнене . – Тернопіль: Джура, 2012. – 236 с.

 У центрі книги-дослідження – історичний процес виникнення та діяльність росохацької патріотичної організації, яка на знак протесту проти комуністичних репресій підняла над Чортковом в ніч на 22 січня 1973 року національні синьо-жовті прапори.

Молоді учасники організації розвішали прокламації. Це викликало не тільки гостру реакцію репресивних і партійних органів, але й позитивний резонанс серед громадськості.

Результатом таких дій для активістів стали арешти в табори суворого режиму та довгі роки заслання. До групи входило 9 однодумців віком від 15 до 30 років з невеликого села Росохач.

Коли Комітет державної безпеки СРСР розпочав арешти щодо антирадянської агітації, лідеру цієї організації Володимиру Мармусу на той час було лише 22 роки. Він і отримав найсуворіший вирок.

Спогади членів підпільної Росохацької групи увійшли в книгу-фоліант Володимира Мармуса «Росохач в контексті історії України». Автор також детально розповів про історію рідного села.

Як пише в передньому слові Володимир Васильович, книга дасть можливість знайти відповідь на те: «хто ми і звідки, та в яких умовах формувався наш національний характер»

 • Мармус Володимир. Росохач у контексті історії України. – Луцьк: Волинська друкарня, 2023. – 816 с.

 Читачі нашої книгозбірні зможуть ознайомитися з книгами після їх опрацювання у відділі обробки Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки.

«Хроніка Чорнобильської катастрофи» (До 38-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС)

 

26 квітня – Міжнародний день памʼяті про Чорнобильську катастрофу. Саме цього дня, 38 років тому, трапилося страшне лихо - аварія на Чорнобильській атомній електростанції, наслідки якої світ відчуває і досі.

Напередодні, 25 квітня, у читальному залі Заліщицької МЦПБ відбулася зустріч-вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС із студентами Заліщицького аграрного фахового коледжу імені Є. Храпливого. Серед запрошених - голова районної  громадської організації "Спілка Чорнобиль" Марія Капляр та члени організації: Василь Гуменюк, Андрій Чайковський, Ярослав Мартинюк, Ярослав Костишин, Михайло Новак та Сергій Тітов, які ділилися із присутніми своїми спогадами і враженнями від побаченого і  пережитого у боротьбі з нещадним атомом під час свого перебування у зоні ураження.

Присутні мали змогу спілкуватися з ліквідаторами цієї страшної аварії. Більш детально ділилися спогадами Василь Гуменюк та Ярослав Мартинюк. 

 Бібліограф, поетеса  Оксана Дяків прочитала присутнім свого вірша "Зоря Полин", а також презентувала краєзнавчу книжку "Не стихає Чорнобильський біль" з фотографіями та свідченнями ліквідаторів із Заліщанщини.

Огляд тематичної літератури зробила провідний бібліотекар Лілія Вонс.

Директор Світлана Пукіш прочитала вірша Тетяни Прокоф'євої "Чорнобиль" та закликала присутніх вшанувати хвилиною мовчання всіх, хто загинув унаслідок аварії на ЧАЕС та під час російсько-української війни.

Бібліотекар залу абонементу для дорослих Ангеліна Михайленко прочитала вірша Іванни Михайленко "Чорний слід біди".

Увазі присутніх було запропоновано перегляд тематичного відеоряду.

Багато слів шани та вдячності прозвучало того дня на адресу ліквідаторів. Запрошені подякували за організацію заходу, за те, що їхній подвиг залишається незабутим.

Підготувала та провела захід бібліотекар залу абонементу для дорослих Ангеліна Михайленко.

Презентація книги-реквієму «Не стихає чорнобильський біль» світлої пам’яті заслуженого журналіста України, багаторічного редактора газети «Свобода» Миколи Ротмана

29 червня 2019 р., газета «Свобода»

Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лісами славилась чорнобильська земля. Та тільки – до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Відтоді ця земля стала називатись зоною – скаліченою, непридатною для життя місцевістю. І якщо від атомної катастрофи здригнули серця всіх землян, то слово «зона» не перестає боліти у цих серцях вже понад тридцять років і ще надовго лишиться в пам’яті людства.

В арт-світлиці Бункермузу в травні 2019 року відбулася презентація книги-реквієму  «Не стихає чорнобильський біль»  світлої пам’яті заслуженого журналіста України, багаторічного редактора газети «Свобода» Миколи Ротмана.  Це хроніка подвигу чорнобильців Тернопільщини: велика і копітка праця, яку започаткував Микола Якович. До завершення книги залишалося зовсім небагато…

На захід зібралися друзі автора книги, чорнобильці-ліквідатори, журналісти, донька і син Миколи Ротмана, які взяли активну участь у формуванні згаданого видання. З присутніми спілкувалися заступник голови обласної організації інвалідів ВГО «Союз Чорнобиль України» Олександр Деркач, член правління ВГО Сергій Ващук, Надія Ротман, письменник і редактор книги Володимир Барна,  учасник бойових дій в Афганістані  Євген Філь, голова обласного комітету ветеранів ядерних випробувань Богдан Газилишин тощо.

Книга рясно проілюстрована світлинами, на яких зображені наші краяни під час перебування безпосередньо у зоні чорнобильського лиха. У розділі «Спогади очевидців» представлені шістнадцять районів області. Багатьох із цих людей, на жаль, вже немає серед нас: втративши здоров’я – втратили незабаром і життя. Авторами інтерв’ю є відомі тернопільські журналісти – Микола Ротман, Галина Сіра, Софія Лінчевська.

«Евакуація – це величезне несподіване нещастя, яке викликає шок і розгубленість. Це – історичний ураган, який вириває людину з корінням із рідного грунту, і дуже складно після цього відновити життя в його звичній формі»,  – згадує полковник внутрішньої служби, інвалід 2 групи Ярослав Королюк. А «Лист матері загиблого чорнобильця»… Неможливо читати без хвилювання (цитую окремі рядки): «Лише 29 квітня я дізналася, що тебе немає на цьому прекрасному світі. Як було мені важко пережити твою смерть. На кого ж залишив мене? Знаєш, якби не Олена, я б, мабуть, не витримала цього горя. І що ти бачив за своє коротке життя? Зростав без батька, обрав професію пожежника. Чому я дозволила тобі зробити такий вибір? Твій тато теж загинув під час гасіння пожежі, коли тобі було лише 2 роки. А ти, сину, так і не дізнався про головне: що незабаром станеш татом. Олена про це не встигла тобі сказати. Уявляю, як би ти зрадів такій новині. Я тяжко пережила твою смерть. Навіть не маю твоєї могили, щоб піти до неї, бо могилою став четвертий реактор АЕС…». (Записала Марія Томунь. С. Поділля Заліщицького району). Спогади учасників-ліквідаторів надто болючі, щоб про них не пам’ятати. Тому дуже важливим є той факт, що школи і бібліотеки вже отримали книги.

У книзі поезія двох талановитих поетів – Оксани Дяків із Заліщиків «Зоря Полин» та члена НСПУ Володимира Кравчука «На відкриття в Збаражі пам’ятника жертвам Чорнобиля». У статті «Від упорядника» Микола Ротман дає глибокий і розгорнутий аналіз: чому стався цей апокаліптичний вибух, що йому передувало і чи насправді мирний атом – мирний? «Великі обсяги радіоактивних матеріалів – 12 трильйонів одиниць радіоактивності, названих «бекерелями», були викинуті в навколишнє середовище головним чином протягом перших десяти днів. Найзгубніший вплив на здоров’я людей і природу мали ізотопи йоду і цезію. У результаті вибуху в атмосферу викинуто в 400 разів більше радіоактивного матеріалу, ніж від атомної бомби, скинутої на Хіросіму».

Мені здається, що людство ще й досі до кінця не усвідомило величезної ролі українських захисників, які у ті страшні дні і ночі гасили пожежу. Якби не вони, що могло би бути з нами, зрештою, з Європою? Сумно, що ті з них, хто залишились інвалідами і продовжують виживати, забуті і кинуті чиновниками від влади напризволяще…

Валентина СЕМЕНЯК

 

http://svoboda.te.ua/ne-styhaye-chornobylskyj-bil/

 

Книги про Голокост як дослідження трагедії єврейського народу

 

Голокост був систематичним, державним переслідуванням і вбивством шести мільйонів європейських євреїв нацистським режимом Німеччини та його союзниками й колабораціоністами. Голокост був триваючим процесом, що відбувався по всій Європі з 1933 по 1945 роки.

Ця трагедія єврейського народу відображена в книгах, які є у фондах Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки.

 Сандберг-Меснер, М. Світло крізь темряву/ М. Сандберг-Меснер. - Чернівці: «Місто», 2009. - 168 с.

 Це серія сімейних спогадів, де згадуються члени сім’ї, друзі, місця її дитинства. Авторка детально розповідає про Заліщики та Коломию.

Юність Міли Сандберг переповнена жахіттями війни і постійними окупаціями. Її спогади ґрунтуються на реальних підвалинах воєнного періоду, у якому відображається навмисне вбивство євреїв. Розповідаючи історії окремих членів родини та своїх найближчих друзів, вона проливає світло правди на ті інциденти і події, які ніколи не повинні забуватися жодним поколінням людства.

 

Кауфман, Л.Р., Метцер, Л. Схована дівчинка – правдива історія Голокосту/ Л.Р. Кауфман, Л. Метцер. – Чортків: «Гельсінська ініціатива - ХХІ», 2013. - 60 с.

 Книжку спогадів Лоли Рейн Кауфман, написану в у співавторстві з Луїзою Метцер, було спочатку видано у Нью-Йорку в 2010 році. В ній – бентежна історія порятунку восьмирічної дівчинки-єврейки  Лоли Рейн, однієї з небагатьох, хто вийшов живим з пекла чортківського гетто.

Дитина вижила  завдяки самопожертві української родини: Анни, Євстахія та Богдана Аксенчуків, котрі ризикуючи власним життям, впродовж 9 місяців переховували чотирьох по суті чужих для них людей. Поза сумнівом, то був істинний подвиг, продиктований почуттям людського милосердя та готовністю до самопожертви.

 

Метселаар, М., Ван дер Рол, Р. Урок історії – Анна Франк/ М. Метселаар, Р. Ван дер Рол.  – Амстердам: «Товариство «Анна Франк», 2009. - 96 с.

 З часу першої публікації щоденника Анни Франк у 1947 році цю книжку прочитали мільйони людей у всьому світі. Знову і знову нові покоління читачів щоденника отримують пронизливе враження про переслідування євреїв під час Другої світової війни.

Ця книжка переказує історію життя Анни Франк за допомогою багатьох сімейних фотографій та цитат з щоденника. Її біографія доповнена свідоцтвами людей, що пережили Голокост, та інформацією про той час, в який вона жила. Голокост – геноцид єврейського народу, який знищив шість мільйонів живих людей. Кожен з них був унікальною особистістю.

Історія Анни Франк є актуальною і досі. Дискримінація і расизм не зникли з кінцем Другої світової війни. Через її розповідь ми розуміємо цінність взаємної поваги, важливість прав людини.

 

Кузнєцов, А., Бабин Яр / Анатолій Кузнєцов. – Київ: «Саміт-Книга», 2009. - 352 с.

 Автор документального роману – А.В. Кузнєцов – народився та виріс у Києві, на Куренівці, неподалік від великого яру, назва якого свого часу була відома тільки місцевим мешканцям: Бабин Яр. Але в роки Другої світової війни, за один день, Бабин Яр став відомим усьому світу.  Кожного дня тут в 1941-1943 роках розстрілювали євреїв, українців та людей інших національностей…

Ця книга стала найголовнішою в житті автора й водночас — найвідомішою в ХХ столітті книгою про Київ. Її видали у понад 40 країнах світу. Публікація за кордоном повного "Бабиного Яру", наступні переклади багатьма мовами стали світовою сенсацією. А роман – однією з головних книг ХХ століття.

Келлі, М.Х. Бузкові дівчата. Роман. / Пер. З англійської В. Горбатька. – Київ.: Нора-Друк, 2017. – 544 с.

 

Кароліна Феррідей працює у Французькому консульстві у Нью-Йорку. Її життя кардинально змінюється, коли гітлерівська армія вторгається до Польщі у вересні 1939 року, а невдовзі у 1940 році окуповує Францію.

Польська дівчина Кася Кужмерик розуміє, що безтурботна молодість закінчилася, коли, після окупації Польщі нацистами, починає виконувати доручення підпільного руху опору. У напруженій атмосфері один хибний крок може мати згубні наслідки.

Для амбітної молодої німецької лікарки Герти Оберхойзер оголошення про роботу у перевиховному жіночому таборі здається квитком у нові професійні сфери. Але вона опиняється в пастці нацистського концтабору Равенсбрюк і стає однією з лікарів-злочинців, що робили досліди над живими людьми.

 

Підготувала Оксана Дяків