Ювілейна творча імпрезі Богдани Стефанюк, поетки, літераторки, піснярки, філологині

 

«…Всі свої набутки на престол кладу!»

Так промовисто озаголовила свою ювілейну творчу імпрезу Богдана Стефанюк, поетка, літераторка, піснярка, філологиня, очільниця мистецької студії «Ліра», яка діє при Заліщицькій міській бібліотеці. Велелюдна зустріч авторки з колегами по перу, шанувальниками її творчості відбулася 24 травня 2024 року в комбінованому форматі. Модерувала подію директорка МЦПБ Світлана Пукіш.

Того весняного дня теплою атмосферою щирості, відкритості, непересічного таланту Богдана Богданівна сердечно огорнула всіх учасників імпрези.

Звучали вірші із трьох її збірок «Я відпущу свої думки», «Багато неба» та цьогорічної поетичної книги «Дотик до світла». Спілкування з читачами супроводжували цікаві презентації про творчі набутки пані Богдани, записи і відеокліпи її пісень.

З онлайн-привітаннями до педагогині звернулися її вдячні учні з різних куточків світу. Це – Ольга Титик (Словенія), Руслан Дудко (США), Марія Копичинська (Польща), Іван Ковалик (Швеція), Люба Андрущак, Інна Стефанюк.  Поздоровили авторку й колишні учні, а сьогодні студентки педагогічних вишів Анастасія Третякова і Софія Мирончук.

Керуючий справами виконавчого апарату Заліщицької міської ради Павло Мирончук привітав Богдану Богданівну та передав їй подяку від міського голови Івана Дрозда.  А директорка міської бібліотеки Світлана Пукіш вручила подяку керівниці студії «Ліра», отримавши для бібліотеки нову третю поетичну збірку літераторки «Дотик до світла» з дарчим написом. Сердечно привітали Богдану Стефанюк рідні, які щиро підтримують її у творчості.

Найкращі слова адресували ювілярці очільниця Відділу культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міськради Оксана Безушко, директорка «Центру професійного розвитку педагогічних працівників» міськради Оксана Мирончук, яка сприяла в організації імпрези, адже багато років пані Оксана і літераторка були колегами по педагогічній діяльності.

Вручив квіти і привітав композитор, заслужений працівник культури Василь Салевич. Чарівним відлунням звучав голос талановитої бандуристки Любові Волошин. Співачка разом із композитором Василем Салевичем обрамили мелодією і співом вірш  Б.Стефанюк  «Моя мова». Дует у складі Сергія Костюка та Миколи Когута під акомпанемент баяніста Олега Мартинчука полонили учасників події піснею «Твої очі» (муз. В.Салевича, сл. Б.Стефанюк).

Привітали винуватицю події колеги з мистецької студії «Ліра» – поети Петро Мельник, Іван Козак, Василь Фецик та Оксана Дяків.

Поетеса зачарувала авдиторію своїм мелодійним співом. В авторській інтерпретації прозвучали пісні  «Весняна мелодія» та «Запитаю в осені».

Дует у складі Ольги Бурдейної та Богдани Стефанюк  виконав  пісню «Щоденно у молитві Бога просим».

Учасники ансамблю «Вербиченька» із с.Блищанка Ольга Бурдейна, Олександра Ганусяк та інші подарували слухачам  однойменну пісню на слова пані Богдани.

В зустрічі взяли участь колеги-філологині: Лариса Теслюк із «Центру професійного розвитку педагогічних працівників», Ганна Коваль зі здобувачами освіти школи с.Іване-Золоте, Надія Грабовецька (Дзвиняч), Галина Дацька (Добрівляни). Від імені словесників поетесу привітала Марія Мисевич зі школи с.Касперівці. Краянка Алла Сем’янів, родовід якої походить із с.Блищанка, сердечно віншувала ювілярку, творчістю якої давно цікавиться, як і директор КП «Заліщики туристичні» Володимир Кулачковський.

Сколихнула патріотичні почуття присутніх пісня «У моєї України» на слова літераторки та музику Олега і Катерини Маликів за участю дітей із с.Блищанка.

Сподобався всім відеокліп на вірш «Лелеки» у виконанні Насті Йосифович.

На імпрезі експонувалися картини Інни Стефанюк, доньки пані Богдани, які стали ілюстраціями до першої збірки літераторки «Я відпущу свої думки».

Ювілярка щиро подякувала фахівцям Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки за організацію творчого вечора та всім шанувальникам поезії, які були в читальній залі та приєдналися он-лайн:

– Друзі, приємна втома, післясмак і непідкупне щастя від проведеної зустрічі з вами. Сльози вперемішку з радістю – це і є щастя. Ви неймовірні!.. Дякую за буйноцвіт квітів, за світлограй очей... За те, що дозволили торкнутись душі кожного. Сьогоднішня імпреза – це новий старт у моєму творчому марафоні, назва якому – життя…

Оксана Дяків, бібліографиня Заліщицької міської центральної бібліотеки,

Заслужений журналіст України

Творча імпреза поетеси Богдани Стефанюк «…Всі свої набутки на престол кладу!»

 

«…Всі свої набутки на престол кладу!»

Так промовисто озаголовила свою ювілейну творчу імпрезу Богдана Стефанюк, поетка, літераторка, піснярка, філологиня, очільниця мистецької студії «Ліра», яка діє при Заліщицькій міській бібліотеці. Велелюдна зустріч авторки з колегами по перу, шанувальниками її творчості відбулася 24 травня в гібридному форматі. Модерувала подію директорка МЦПБ Світлана Пукіш.

Того весняного дня теплою атмосферою щирості, відкритості, непересічного таланту Богдана Богданівна сердечно огорнула всіх учасників імпрези.

Звучали вірші Б.Стефанюк із трьох її збірок «Я відпущу свої думки», «Багато неба» та цьогорічної поетичної книги «Дотик до світла». Спілкування винуватиці торжества супроводжували цікаві презентації про творчі набутки пані Богдани, записи і відеокліпи її пісень.

З онлайн-привітаннями до педагогині звернулися її вдячні учні з різних куточків світу. Це – Ольга Титик (Словенія), Руслан Дудко (США), Марія Копичинська (Польща), Іван Ковалик (Швеція), Люба Андрущак, Інна Стефанюк.  Поздоровили авторку й колишні учні, майбутні педагогині Анастасія Третякова і Софія Мирончук.

Керуючий справами виконавчого апарату Заліщицької міської ради Павло Мирончук привітав Богдану Богданівну та передав їй подяку від міського голови Івана Дрозда.  А директорка міської бібліотеки Світлана Пукіш вручила подяку керівниці студії «Ліра», отримавши для бібліотеки нову третю поетичну збірку літераторки «Дотик до світла» з дарчим написом. Сердечно привітали Богдану Стефанюк рідні, які щиро підтримують її у творчості.

Найкращі слова адресували ювілярці очільниця Відділу культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міськради Оксана Безушко, директорка «Центру професійного розвитку педагогічних працівників» міськради Оксана Мирончук, композитор, заслужений працівник культури Василь Салевич.

Чарівним відлунням звучав голос талановитої бандуристки Любові Волошин. Співачка разом із композитором Василем Салевичем обрамили мелодією і співом вірш  Б.Стефанюк  «Моя мова». Дует у складі Сергія Костюка та Миколи Когута під акомпанемент баяніста Олега Мартинчука полонили учасників події піснею «Твої очі» (муз. В.Салевича, сл. Б.Стефанюк).

Привітали винуватицю події колеги з мистецької студії «Ліра» – поети Петро Мельник, Іван Козак, Василь Фецик та Оксана Дяків.

Поетеса зачарувала авдиторію своїм мелодійним співом. В авторській інтерпретації прозвучали пісні  «Весняна мелодія» та «Запитаю в осені».

Дует у складі Ольги Бурдейної та Богдани Стефанюк  виконав  пісню «Щоденно у молитві Бога просим».

Учасники ансамблю «Вербиченька» із с.Блищанка Ольга Бурдейна, Олександра Ганусяк та інші подарували слухачам  однойменну пісню на слова пані Богдани.

В зустрічі взяли участь колеги-філологині: Лариса Теслюк із «Центру професійного розвитку педагогічних працівників», Ганна Коваль зі здобувачами освіти школи с.Іване-Золоте, Надія Грабовецька (Дзвиняч), Галина Дацька (Добрівляни). Від імені словесників поетесу привітала Марія Мисевич зі школи с.Касперівці. Краянка Алла Сем’янів, родовід якої походить із с.Блищанка, сердечно віншувала ювілярку, творчістю якої давно цікавиться, як і директор КП «Заліщики туристичні» Володимир Кулачковський.

Сколихнула патріотичні почуття присутніх пісня «У моєї України» на слова літераторки та музику Олега і Катерини Маликів за участю дітей із с.Блищанка.

Сподобався всім відеокліп на вірш «Лелеки» у виконанні Насті Йосифович.

На імпрезі експонувалися картини Інни Стефанюк, доньки пані Богдани, які стали ілюстраціями до першої збірки літераторки «Я відпущу свої думки».

Ювілярка щиро подякувала фахівцям Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки за організацію творчого вечора та всім шанувальникам поезії, які були в читальній залі та приєдналися он-лайн:

– Друзі, приємна втома, післясмак і непідкупне щастя від проведеної зустрічі з вами. Сльози вперемішку з радістю – це і є щастя. Ви неймовірні!.. Дякую за буйноцвіт квітів, за світлограй очей... За те, що дозволили торкнутись душі кожного. Сьогоднішня імпреза – це новий старт у моєму творчому марафоні, назва якому – життя…

                       Оксана Дяків, бібліографиня Заліщицької міської центральної бібліотеки, Заслужений журналіст України

Презентація книг братів Капранових: неординарний погляд на історію та культуру (травень 2017 року).

В огляді однієї із своїх книг письменники Дмитро і Віталій Капранови зазначили: «Що таке українська історія? Список князів, потім список гетьманів, потім список письменників, а між ними чорні діри у сотні років, а між ними білі плями на цілі регіони… І читати усе це, на думку класика, неможливо без брому».

І справді, для багатьох українців історія їхньої держави – це мозаїка, у якій інколи важко розгледіти цілісну картину. Але як у давнину були співці-кобзарі, які доносили до людей українське слово і пісню, так і сьогодні є письменники, які проводять нас стежками української історії й традиції.

Мова піде про літературну творчість письменників братів Капранових, які 23 травня цього року, завітали у Заліщики, щоб презентувати у районній бібліотеці книгу «Забудь-річка» і, як потім виявилося, не лише її одну. То що ж таке Забудь-річка? Це – річка-символ, річка, яка протікає у пам’яті цілих держав, поколінь, родин, сімей і, зрештою, у пам’яті кожної людини.

У романі «Вершники» Юрій Яновський описав трагедію українського народу 20-х років ХХ століття, адже саме цей час бурхливим потоком відносив долі людей на різні береги, коли навіть брати з однієї сім’ї ставали ворогами, відстоюючи різні політичні переконання. На жаль, майже через чверть століття ця ситуація повторилася і борозна Другої світової війни поорала карту України, поділивши українців, як це описано в романі братів Капранових «Забудь-річка», на різні табори: дивізія «Галичина», червона армія, УПА. Згодом радянська влада перерозподілила всіх на «білих» і «чорних», на «благонадійних» і «ворогів народу», а сім’ям не залишалося нічого іншого, як ступити у води Забудь-річки, переписати історію, а правду заховати у найвіддаленіших куточках пам’яті. 

Варто розуміти, що історія держави складається з особистих історій людей, які у ній живуть, а якщо їх історії пропадають безвісти, то спотворюється колективна пам’ять народу, пошкоджується ДНК нації, що згодом призводить до внутрішнього національного конфлікту.

Саме тому брати Капранови у своїй творчості особливу увагу приділяють відновленню цієї втраченої пам’яті, повертають правду із забуття, не навішуючи ярликів «хороший» і «поганий». Так, герої роману «Забудь-річка» – це закохана пара, наші сучасники, які ведуть родинне історичне розслідування, щоб дізнатися про справжню долю своїх дідів, зрозуміти, ким вони були і за що боролися, адже від цього залежить майбутнє головних героїв роману, які можуть виявитися родичами. 

  Із сторінок історично-драматичного роману «Забудь-річка» читач легко і невимушено може обрати шлях до іншої фактологічної книжки авторства братів Капранових «Історія незалежності України», яка за задумом письменників є путівником по історії нашої держави. Книга побудована таким чином, що у ній простежується державність України через століття, де кожна епоха має свого героя і свої досягнення. Крім авторського викладу історичних подій, історію України розповідають герої коміксів, які цікаво передають атмосферу свого часу і заохочують до книги маленького читача. Саме у такий спосіб історія оживає, а знайомство з нею пробуджує цікавість. 

 

 Ще інша книжка «Веселих свят!», на мою думку, може бути самобутнім доповненням до «Історії незалежності України», адже долучає українців до власних культурних традицій, у доступній формі розповідає про сучасні державні, а також календарні свята і звичаї їх святкування. Крім цього, брати Капранови представили роман «Щоденник моєї секретарки», де вони описали часи Помаранчевої революції, а також двотомник «Кобзар» 2000» з містичними оповідками, забарвленими колоритом української міфології. 

Після зустрічі з письменниками залишилося враження, що у своїй літературній творчості брати Капранови роблять складне простим, адже ті теми, які, здавалося б, вимагають багатотомних праць з історії та етнографії, письменники подають у цікавому, неординарному і зрозумілому викладі для читачів різного віку, які хочуть осмислити історію і культуру власного народу і, таким чином, краще пізнати себе.