Мирослав РОЗЛУЦЬКИЙ: «Головне – щоби всі зберегли здоров’я, а «Добробут» ефективно працював»

Весна – гаряча пора для землеробів, не виняток і цей непростий рік. Незважаючи на теплу й безсніжну зиму в ТОВ «Добробут» (с.Дунів Заліщицького району) добре перезимували 250 гектарів озимої пшениці та 300 гекстарів ріпаку, вже посіяно ярий ячмінь. У ТОВ «Добробут» на сьогодні результативно працюють 22 робітників.

Керівник підприємства – Мирослав Васильович Розлуцький, заслужений працівник сільського господарства, – знаний аграрій у Заліщицькому районі та за його межами. ТОВ «Добробут» орендує 686 га земельних угідь на території Дунівської та частково Кулаківської сільських рад. Товариство для отримання високих врожаїв постійно застосовує сучасні технології. Для зміцнення матеріально-технічної бази сільгосппідприємства, в якому машинно-тракторний парк вже оновлений на сто відсотків, Мирослав Васильович нещодавно придбав самохідний оприскувач. 

 У найоперативніших планах М.В.Розлуцького – з 24 квітня засіяти лани соєю та 10 гектарів – насінням буряка. У такий складний період, пов’язаний із пандемією коронавірусу, господар не звільняв працівників і вчасно виплачує їм заробітну плату.

Будучи соціально відповідальним господарем, Мирослав Васильович Розлуцький безкоштовно роздав одноразові маски жителям сіл Дунів, Щитівці та Вигода. 

 Штаб з ліквідації наслідків епідемії Заліщицького району проводить благодійну акцію «Допоможеш лікарні – врятуєш себе, збережеш Україну!», до якої активно приєднався й очільник ТОВ «Добробут» М.В.Розлуцький. Він придбав 400 респіраторів на суму 52 000 грн.¸ виділив 40 000 грн. для підтримки медичних працівників Заліщицького району.

Перед святом Воскресіння Христового ТОВ «Добробут» виділив для Дунівської сільради (голова - Василь Іванович Гнатишин) та Кулаківської (очільник - Віктор Миколайович Яковчук) 3000 грн. для закупівлі великодніх наборів малозабезпеченим мешканцям сіл.

Як стверджує керівник «Добробуту» М.Розлуцький, підприємство працює, враховуючи всі вимоги щодо дотримання заходів санітарії під час карантину. Пандемія COVID-19 змусила аграрія по-особливому організовувати роботу на очолюваному ним сільгосппідприємстві. Так, інженер «Добробуту» Мирон Петрович Макух щовечора організовує проведення дезінфекції виробничих приміщень і техніки, щоб працівники могли належно і безпечно виконувати свої завдання. Усі робітники забезпечені масками і санітайзерами.

Мирослав Васильович Розлуцький переконаний: «Головне – щоби всі зберегли здоров’я, «Добробут» ефективно працював, а робітники вчасно отримували зарплату».

Оксана ДЯКІВ
Заліщицька районна газета "Колос"

Аристократ духу (28 травня цього року – 104 роки з дня смерті Великого Каменяра)

Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу…

Іван Франко

28 травня цього року – 104 роки з дня смерті Великого Каменяра. Феноменальна постать Івана Франка створює враження, що самі небеса подарували нам цього велетня духа. Його гігантський дух підняв народ і став культурною віссю для української інтелігенції. І.Франко, так як і Т.Шевченко, став тим яд­ром, по якому можна пізна­ти тіло і осердя української нації.

Іван Франко писав: “Я син українського селянина, що викормився чорним се­лянським хлібом, працею твердих селянських рук, почуваюся до обов’язку па­нщиною цілого свого життя відробити ці шеляги, що їх видала селянська рука на те, щоб я міг знестися на висоту вселюдського ідеа­лу”. Щоденне життя гарту­вало його так, як гартував батько залізо у тверду ко­ва­льську сталь.

Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах (нині село Івана Франка) Львівської області. Після закінчення сільської школи вступив до Дро­­го­бицької гімназії. Коли був на другому році, помер йо­го батько, залишаючи мо­лоду дружину й четверо дрібних дітей. Мати вийш­ла заміж і за старанням вітчима талановитий Іван закінчив успішно гімназію, навчався у Львів­ському уні­верситеті. А через 16 років закінчив Черніве­ць­кий університет та у 1893 році захистив у Відні докторську ди­сер­тацію.

За словами історика Дмитра Дорошенка, “кож­ний, хто стрічався з Фран­ком бачив у ньому людину, що була втіленням аристо­крата духа”. Дмитро Дон­цов опублікував лист Симона Петлюри, в якому Головний Отаман так вис­ловився про поета: “Фран­ко вміє прекрасно відчути дух душі і вилити настрій у чудесних, чарів­них фор­мах”. Немало схваль­них висловів з співпраці з Фра­нком написав М.Грушев­ський. І.Франко працював виснаж­ливо усе своє життя тільки з мотивів високоідей­ности, з палким бажанням виконати свій синівський обов’язок для свого народу.

Відомий священник, письменник і громадсько-педагогічний діяч Йосиф Застерець (1873-1943) доклав великих зу­силь, щоб Івана Франка висунути в кандидати на здобуття Нобелівської премії, але війна і смерть письмен­ника 28 травня 1916 року перешкодили в тому благо­родному намірі.

І.Франко писав: “Хоч нас отемнюють і деморалізу­ють довгі віки і хотя й ми бідні, але в нас жага до правди і справедливості вельми висока, скинути ярмо неволі”. З молодих років Франко почав писати і вміщував свої твори у різних часописах. Відтак він став найбільш плодовитим письменником, друкована частина спадщини якого сягає понад 50 томів «Зібрання творів».

Великий Каменяр був феноменально здібним журналістом, поетом, пу­блі­цистом, редактором часописів і літературних журналів, автором опо­відань, повістей, новел, казок, театральних творів, наукових статей, критич­ного аналізу та дав над­зви­чайно велику кількість пе­ре­к­ладів визначних творів світового письменства. Твори І. Франка перекла­де­но багатьма мовами світу.

Тож ми розуміємо, що можна назвати небагато таких постатей в історії на­роду та в історії людства рівних Іванові Франкові за різнобічністю таланту й наполегливістю, гідними титанів національного Відродження. Великий Ка­ме­няр був сильною індиві­дуальністю як людина, мав відвагу формулювати не­по­пулярні погляди, проти­стояти усьому, що супере­чило його світлому розу­мові й за те йому шана!

                                                                    Заліщицька районна газета "Колос"

З гостинцями – до воїнів на схід України

Днями, після пом’якшення карантинних обмежень, наші волонтери вирушили з гостинцями від жителів Наддністрянського краю до захисників України, які служать на передових позиціях на сході держави, захищаючи її від російсько-сепаратистського ворога.

Заліщицькі волонтери висловили подяку голові Заліщицької РДА Володимиру Шипітку, голові районної ради Івану Дрозду, начальнику РВ Управління ДСНС України Андрію Пачві, а також Дмитру Щербанюку (м.Заставна). 

 Cлова вдячності – всім, хто допоміг волонтерам із організацією поїздки до наших воїнів. «Велике спасибі від хлопців із фронту Сергію Кафлюку, Лесі Білінській, Ірині Кукурудзяк, Мирославу Розлуцькому, Павлу Мирончуку, Миколі Голейчуку, Тетяні Федірко та іншим», - зазначив волонтер Іван Оробчук. 

 Трудовий колектив ПОП "Золота нива" (керівник М.М.Долотко) та небайдужі жителі с.Буряківка в черговий раз долучилися до організації поїздки волонтерів Заліщицького району в зону дій ООС. Нашим захисникам передано м’ясні консерви, різні види маринованого сала, овочеві консервації, джем та повидло.

 Вантаж із Заліщицького району волонтери Іван Оробчук, Михайло Гушоватий та Ігор Федірко доставили під Горлівку, Авдіївку, Мар’їнку.

Немає на фронті дрібниць, все на вагу золота. "Допомога, яку ми отримали від вас сильніша за будь-яку зброю", - дякували бійці. «Це те, заради чого ми працюємо і будемо продовжувати й надалі допомагати нашим захисникам! Разом до перемоги!» - наголосила волонтерка з Торецька Галина Студеннікова.

Заліщицька районна газета "Колос"

Переможцем від Тернопільщини у Міжнародному басейновому конкурсі «Барви Дністра» (Україна та Молдова) став Богдан Кузь - учень Заліщицької державної гімназії

Уже понад 10 років талановита молодь із басейну Дністра не лише на території України, а й Республіки Молдова, бере участь у Міжнародному басейновому конкурсі «Барви Дністра» у таких номінаціях: «Малюнок», «Фоторобота», «Відеофільм, слайд-шоу», «Захід з оздоровлення водних ресурсів», «Твір, оповідання, вірш, науково-популярна стаття». З 22 березня по 12 вересня 2019 року конкурс проходив під девізом: «Скажемо: «Ні!» пластику в Дністрі!»

 Як підкреслив голова оргкомітету конкурсу «Барви Дністра» Роман Михайлюк, метою цього творчого змагання є інформування про необхідність збереження річки Дністер через творчість, культуру, традицію Молдови та України, а також презентація кращих практик раціонального користування природними ресурсами Дністра, демонстрація його природної краси та ландшафтного різноманіття.

Завдання конкурсу – залучити громадськість до практичної природоохоронної діяльності в басейні Дністра та сформувати екологічно свідоме покоління молоді.

Конкурс відображає співпрацю між Молдовою та Україною для збереження Дністра та демонструє одну із фундаментальних вимог водної політики Європейського союзу – дотримання басейнового принципу в управлінні водними ресурсами.

Щороку конкурс проводиться за фінансової підтримки Державного агентства водних ресурсів України, проєкту Глобального екологічного фонду «Сприяння розвитку транскордонного співробітництва та комплексного управління водними ресурсами в басейні Дністра», який виконується Організацією з безпеки і співробітництва в Європі у співпраці з Програмою розвитку ООН та Європейською комісією ООН.

Організатори Міжнародного басейнового конкурсу «Барви Дністра» (Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю, Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, Дністровське БУВР) визначили переможців цього престижного творчого змагання, у якому взяли участь понад 700 учасників, а призерами стали 107 конкурсантів.

У номінації «Малюнок» брали участь гімназисти: Богдан Кузь, Федора Теремчук, Юлія Зима, Анастасія Чорна, Вікторія Макарик, Віталіна Анцібор, Христина Кузь, Анастасія Федорчук, Адам-Тадей Чичинів. 

 Дуже приємно, що переможцем від Тернопільщини у Міжнародному басейновому конкурсі «Барви Дністра», гідно представивши нашу область, став Богдан Кузь - учень Заліщицької державної гімназії (вчитель образотворчого мистецтва О.І.Дяків). 

 Його аматорська робота під назвою “Лелеки на Дністрі” опублікована у підсумковому збірнику робіт переможців цього міжнародного конкурсу. Щиро вітаємо Богдана з призовим місцем та бажаємо йому нових перемог, а головне - завжди пам’ятати, що вода – це найцінніший дар природи, який потрібно берегти та шанувати!

Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області
Заліщицька районна газета "Колос"