І зазвучало «Соло надірваних струн»… Про презентацію однойменного Проєкту, започаткованого Марією Дребіт, та 4 томів книг письменниці Наталії Хаммоуди (Дутки)

 

Проєкт «Соло надірваних струн», започаткований Марією Дребіт (Голодригою) з Чорткова, – надзвичайно актуальний і затребуваний... 

У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці 25 вересня відбулася презентація чотирьох томів із новелами під однойменною назвою про загиблих Героїв Революції Гідності, російсько-української війни, яка почалася 2014 року і триває вже, на жаль, понад 10 років.

Авторкою книг є письменниця, наша краянка з села Кошилівці Наталія Хаммоуда (Дутка). Книги «Соло надірваних струн» вийдуть у 25 томах відповідно до кількості областей України. Засновниця Проєкту Марія Дребіт пише поетичні епіграфи до кожної новели. У цих епіграфах зашифровує спільний вірш для всього багатотомника. Цю поезію можна буде прочитати, виписавши перші літери кожного епіграфа на листок… 

 Розпочала зустріч у читальній залі директор МЦПБ Світлана Пукіш. Вона наголосила: урочисте зібрання присвячене Дню захисників та захисниць України, Покрови Пресвятої Богородиці та українського козацтва. У жовтні 2024 року ми вшановуємо також 82-у річницю створення Української повстанської армії (УПА).

Назвою літературно-мистецької події стали поетичні рядки Наталії Хаммоуди (Дутки):

«Свобода не приходить ненароком,

Свобода добувається в борні!»

 

Студенти Заліщицького фахового коледжу, учні Вищого професійного училища та місцевих шкіл разом із педагогами, представниками громадськості об’єдналися у спільній молитві «О Всепітая Царице». Її акапельно виконала педагог і солістка Олександра Іліщук. 

Вірш Н.Хаммоуди зі збірки «Свобода не приходить ненароком» декламувала гімназистка Надія Безушко.

      Підготувала і модерувала подію бібліограф Оксана Дяків. За допомогою презентації вона розповідала про зміст книг «Соло надірваних струн», історію створення і розвиток Проєкту, долучення до нього митців із різних куточків України, про волонтерську творчість авторок… А Марія Дребіт із Португалії та Наталія Хаммоуда з Італії долучилися до презентації через відеозвернення.

У рамках події, підсилюючи урочисту атмосферу заходу, вагомість його тематики, виступили юні учасники. Пісню «Люди-титани» про незламних воїнів заспівав Влад Капраль, здобувач освіти Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 м.Заліщики. Композицію «Світ без війни» виконала Софійка Стецюра, учениця 3 класу цієї школи. Керівник – Олександра Іліщук (Центр науково-технічної творчості школярів).

Пісню на музику Михайла Гайворонського «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали» акапельно заспівав дитячий ансамбль Заліщицької мистецької (музичної) школи: Соломія Николайчук, Аліна Михалків, Валерія Костюк та Степан Гущюс (керівник Зоя Шмиглик).

    Прозвучала пісня «Соло надірваних струн» на слова Марії Дребіт. Музика і виконання Олександра Рожанського. Відеокліп про воїнів зі Львівщини Наталії Хаммоуди.

 Фахівці Заліщицької міської бібліотеки Галина Заянчковська, Марія Рудик, Лілія Вонс та Оксана Дяків з душевним трепетом і схвильовано розповіли про окремих загиблих Героїв із кожної книги, про їхніх дружин та сім’ї:

§  із першого тому «Львівщина» – про капітана медслужби МВСУ Тараса Кончевича;

§  із другої книги «Київщина» – про старшого прапорщика Владислава Живковича;

§  із третього тому «Луганщина» – про подружжя волонтерів Олени Борисівни Куліш та Володимира Олексійовича Альохіна;

§  із четвертої книги «Херсонщина» – про молодшого сержанта, морського піхотинця Сергія Сонька та молодшу сержанту, командира відділення безпілотних авіаційних комплексів Тетяну Алхімову.

 

Оксана Дяків поділилася з присутніми інформацією про двоюрідного брата фундаторки Проєкту Марії Дребіт – Володимира Цепенду з Чорткова – загиблого Героя російсько-української війни.

У 2024 році завершено п’ятий том «Соло надірваних струн» (Вінниччина). Серед наступних томів  планується книга про Героїв із Тернопільщини.

До слова, під час  презентації в залі експонувалася виставка, присвячена Героям Заліщанщини. На ній були представлені підготовлені працівниками Заліщицької міської бібліотеки біографічно-бібліографічні покажчики «Люди свободи» та «Жертовність в ім’я України». Ознайомившись із цими матеріалами, Марія Дребіт зазначила, що в Заліщицькій бібліотеці проведена велика і скрупульозна робота зі створення літопису-вшанування загиблих воїнів.

Презентацію було завершено спільним виконанням всіма учасниками Державного Гімну «Ще не вмерла Україна».

 Варто зазначити, що відбулося чимало велелюдних презентацій чотирьох томів Проєкту «Соло надірваних струн» у Португалії, Італії, Тунісі, в Україні, зокрема у Львові, Білій Церкві, а днями і в Заліщиках. Книги «Соло надірваних струн» сьогодні є в цілій низці бібліотек нашої держави.

Колектив міської книгозбірні щиро вдячний талановитим та ініціативним особистостям – Марії Дребіт та Наталії Хаммоуді – за щедро подаровані 4 томи «Соло надірваних струн» та інші чудові книги для дорослих і дітей авторства нашої землячки Н.Хаммоуди.

Наші читачі можуть ознайомитися з цими виданнями у Заліщицькій бібліотеці.

Завершуючи слово про «Соло надірваних струн», хочеться закликати всіх: підтримуймо Збройні Сили України, учасників війни, родини загиблих воїнів! І нехай допоможе нам у цьому Господь Бог і Мати Божа!

                                           Оксана Дяків, заслужений журналіст України

 

Презентація книг братів Капранових: неординарний погляд на історію та культуру (травень 2017 року).

В огляді однієї із своїх книг письменники Дмитро і Віталій Капранови зазначили: «Що таке українська історія? Список князів, потім список гетьманів, потім список письменників, а між ними чорні діри у сотні років, а між ними білі плями на цілі регіони… І читати усе це, на думку класика, неможливо без брому».

І справді, для багатьох українців історія їхньої держави – це мозаїка, у якій інколи важко розгледіти цілісну картину. Але як у давнину були співці-кобзарі, які доносили до людей українське слово і пісню, так і сьогодні є письменники, які проводять нас стежками української історії й традиції.

Мова піде про літературну творчість письменників братів Капранових, які 23 травня цього року, завітали у Заліщики, щоб презентувати у районній бібліотеці книгу «Забудь-річка» і, як потім виявилося, не лише її одну. То що ж таке Забудь-річка? Це – річка-символ, річка, яка протікає у пам’яті цілих держав, поколінь, родин, сімей і, зрештою, у пам’яті кожної людини.

У романі «Вершники» Юрій Яновський описав трагедію українського народу 20-х років ХХ століття, адже саме цей час бурхливим потоком відносив долі людей на різні береги, коли навіть брати з однієї сім’ї ставали ворогами, відстоюючи різні політичні переконання. На жаль, майже через чверть століття ця ситуація повторилася і борозна Другої світової війни поорала карту України, поділивши українців, як це описано в романі братів Капранових «Забудь-річка», на різні табори: дивізія «Галичина», червона армія, УПА. Згодом радянська влада перерозподілила всіх на «білих» і «чорних», на «благонадійних» і «ворогів народу», а сім’ям не залишалося нічого іншого, як ступити у води Забудь-річки, переписати історію, а правду заховати у найвіддаленіших куточках пам’яті. 

Варто розуміти, що історія держави складається з особистих історій людей, які у ній живуть, а якщо їх історії пропадають безвісти, то спотворюється колективна пам’ять народу, пошкоджується ДНК нації, що згодом призводить до внутрішнього національного конфлікту.

Саме тому брати Капранови у своїй творчості особливу увагу приділяють відновленню цієї втраченої пам’яті, повертають правду із забуття, не навішуючи ярликів «хороший» і «поганий». Так, герої роману «Забудь-річка» – це закохана пара, наші сучасники, які ведуть родинне історичне розслідування, щоб дізнатися про справжню долю своїх дідів, зрозуміти, ким вони були і за що боролися, адже від цього залежить майбутнє головних героїв роману, які можуть виявитися родичами. 

  Із сторінок історично-драматичного роману «Забудь-річка» читач легко і невимушено може обрати шлях до іншої фактологічної книжки авторства братів Капранових «Історія незалежності України», яка за задумом письменників є путівником по історії нашої держави. Книга побудована таким чином, що у ній простежується державність України через століття, де кожна епоха має свого героя і свої досягнення. Крім авторського викладу історичних подій, історію України розповідають герої коміксів, які цікаво передають атмосферу свого часу і заохочують до книги маленького читача. Саме у такий спосіб історія оживає, а знайомство з нею пробуджує цікавість. 

 

 Ще інша книжка «Веселих свят!», на мою думку, може бути самобутнім доповненням до «Історії незалежності України», адже долучає українців до власних культурних традицій, у доступній формі розповідає про сучасні державні, а також календарні свята і звичаї їх святкування. Крім цього, брати Капранови представили роман «Щоденник моєї секретарки», де вони описали часи Помаранчевої революції, а також двотомник «Кобзар» 2000» з містичними оповідками, забарвленими колоритом української міфології. 

Після зустрічі з письменниками залишилося враження, що у своїй літературній творчості брати Капранови роблять складне простим, адже ті теми, які, здавалося б, вимагають багатотомних праць з історії та етнографії, письменники подають у цікавому, неординарному і зрозумілому викладі для читачів різного віку, які хочуть осмислити історію і культуру власного народу і, таким чином, краще пізнати себе.

 

 

Письменниця Таїсія Наконечна. Книжка «Побачити Париж» та інші видання

 

Презентація про творчість поетеси, письменниці, журналістки Оксани Дяків