І зазвучало «Соло надірваних струн»… Про презентацію однойменного Проєкту, започаткованого Марією Дребіт, та 4 томів книг письменниці Наталії Хаммоуди (Дутки)

 

Проєкт «Соло надірваних струн», започаткований Марією Дребіт (Голодригою) з Чорткова, – надзвичайно актуальний і затребуваний... 

У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці 25 вересня відбулася презентація чотирьох томів із новелами під однойменною назвою про загиблих Героїв Революції Гідності, російсько-української війни, яка почалася 2014 року і триває вже, на жаль, понад 10 років.

Авторкою книг є письменниця, наша краянка з села Кошилівці Наталія Хаммоуда (Дутка). Книги «Соло надірваних струн» вийдуть у 25 томах відповідно до кількості областей України. Засновниця Проєкту Марія Дребіт пише поетичні епіграфи до кожної новели. У цих епіграфах зашифровує спільний вірш для всього багатотомника. Цю поезію можна буде прочитати, виписавши перші літери кожного епіграфа на листок… 

 Розпочала зустріч у читальній залі директор МЦПБ Світлана Пукіш. Вона наголосила: урочисте зібрання присвячене Дню захисників та захисниць України, Покрови Пресвятої Богородиці та українського козацтва. У жовтні 2024 року ми вшановуємо також 82-у річницю створення Української повстанської армії (УПА).

Назвою літературно-мистецької події стали поетичні рядки Наталії Хаммоуди (Дутки):

«Свобода не приходить ненароком,

Свобода добувається в борні!»

 

Студенти Заліщицького фахового коледжу, учні Вищого професійного училища та місцевих шкіл разом із педагогами, представниками громадськості об’єдналися у спільній молитві «О Всепітая Царице». Її акапельно виконала педагог і солістка Олександра Іліщук. 

Вірш Н.Хаммоуди зі збірки «Свобода не приходить ненароком» декламувала гімназистка Надія Безушко.

      Підготувала і модерувала подію бібліограф Оксана Дяків. За допомогою презентації вона розповідала про зміст книг «Соло надірваних струн», історію створення і розвиток Проєкту, долучення до нього митців із різних куточків України, про волонтерську творчість авторок… А Марія Дребіт із Португалії та Наталія Хаммоуда з Італії долучилися до презентації через відеозвернення.

У рамках події, підсилюючи урочисту атмосферу заходу, вагомість його тематики, виступили юні учасники. Пісню «Люди-титани» про незламних воїнів заспівав Влад Капраль, здобувач освіти Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 м.Заліщики. Композицію «Світ без війни» виконала Софійка Стецюра, учениця 3 класу цієї школи. Керівник – Олександра Іліщук (Центр науково-технічної творчості школярів).

Пісню на музику Михайла Гайворонського «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали» акапельно заспівав дитячий ансамбль Заліщицької мистецької (музичної) школи: Соломія Николайчук, Аліна Михалків, Валерія Костюк та Степан Гущюс (керівник Зоя Шмиглик).

    Прозвучала пісня «Соло надірваних струн» на слова Марії Дребіт. Музика і виконання Олександра Рожанського. Відеокліп про воїнів зі Львівщини Наталії Хаммоуди.

 Фахівці Заліщицької міської бібліотеки Галина Заянчковська, Марія Рудик, Лілія Вонс та Оксана Дяків з душевним трепетом і схвильовано розповіли про окремих загиблих Героїв із кожної книги, про їхніх дружин та сім’ї:

§  із першого тому «Львівщина» – про капітана медслужби МВСУ Тараса Кончевича;

§  із другої книги «Київщина» – про старшого прапорщика Владислава Живковича;

§  із третього тому «Луганщина» – про подружжя волонтерів Олени Борисівни Куліш та Володимира Олексійовича Альохіна;

§  із четвертої книги «Херсонщина» – про молодшого сержанта, морського піхотинця Сергія Сонька та молодшу сержанту, командира відділення безпілотних авіаційних комплексів Тетяну Алхімову.

 

Оксана Дяків поділилася з присутніми інформацією про двоюрідного брата фундаторки Проєкту Марії Дребіт – Володимира Цепенду з Чорткова – загиблого Героя російсько-української війни.

У 2024 році завершено п’ятий том «Соло надірваних струн» (Вінниччина). Серед наступних томів  планується книга про Героїв із Тернопільщини.

До слова, під час  презентації в залі експонувалася виставка, присвячена Героям Заліщанщини. На ній були представлені підготовлені працівниками Заліщицької міської бібліотеки біографічно-бібліографічні покажчики «Люди свободи» та «Жертовність в ім’я України». Ознайомившись із цими матеріалами, Марія Дребіт зазначила, що в Заліщицькій бібліотеці проведена велика і скрупульозна робота зі створення літопису-вшанування загиблих воїнів.

Презентацію було завершено спільним виконанням всіма учасниками Державного Гімну «Ще не вмерла Україна».

 Варто зазначити, що відбулося чимало велелюдних презентацій чотирьох томів Проєкту «Соло надірваних струн» у Португалії, Італії, Тунісі, в Україні, зокрема у Львові, Білій Церкві, а днями і в Заліщиках. Книги «Соло надірваних струн» сьогодні є в цілій низці бібліотек нашої держави.

Колектив міської книгозбірні щиро вдячний талановитим та ініціативним особистостям – Марії Дребіт та Наталії Хаммоуді – за щедро подаровані 4 томи «Соло надірваних струн» та інші чудові книги для дорослих і дітей авторства нашої землячки Н.Хаммоуди.

Наші читачі можуть ознайомитися з цими виданнями у Заліщицькій бібліотеці.

Завершуючи слово про «Соло надірваних струн», хочеться закликати всіх: підтримуймо Збройні Сили України, учасників війни, родини загиблих воїнів! І нехай допоможе нам у цьому Господь Бог і Мати Божа!

                                           Оксана Дяків, заслужений журналіст України

 

Іван Франко – будівничий українського духовного відродження. З нагоди 168-ої річниці від дня народження Великого Каменяра

 

Не ридать, а добувать
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.

Іван Франко

 27 серпня 2024 року ми вшановували 168-му річницю від дня народження видатного українського письменника, поета та громадського діяча Івана Франка.

Творча діяльність Івана Яковича була дуже різноманітною. Він був не лише поетом та перекладачем, а й драматургом, критиком, фольклористом та дослідником в галузі літератури. За своє життя він написав близько 6 тисяч творів.  Іван Якович вільно володів 14 мовами. Переклав українською твори майже 200 авторів із 37 країн світу.

Франко за час свого життя активно займався політичною діяльністю. Він став одним із засновників радикальної партії в Галичині, яка відстоювала соціальні права та національну самосвідомість українців, був обраний до австрійського парламенту, де відстоював інтереси селян та робітників.

Нині ми вкотре переконуємося, наскільки актуальними залишаються його творчі й політичні ідеї, заклики. Великий Каменяр, чиє слово було мечем у боротьбі за волю України, ніби передбачав сьогоднішні виклики. У час, коли Україна знову веде боротьбу за свою незалежність, ми особливо гостро відчуваємо відлуння слів І.Франка. Його заклики до єдності, самопожертви, до здобуття правди та справедливості.

Теперішня війна українців проти російської агресії – це боротьба за те, щоб наш народ мав право на самовизначення, щоб кожен громадянин України міг жити у вільній і незалежній державі. Це те, за що боровся Іван Франко все своє життя.

Його політичні погляди викладені у книзі «Будівничий української державности: Хрестоматія політологічних статей Івана Франка», яка є у фондах Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки.

 

 

(Франко, Іван Якович.
Будівничий української державності [Текст] : Хрестоматія політологічних статей Івана Франка / Франко, Іван Якович ; Упор. Д.Павличко. - К. : Києво-Могилянська академія, 2006. - 640 с.)

 У цьому ґрунтовному виданні зібрано найважливіші твори Івана Франка, які становлять теорію і практичну характеристику національної ідеї і висувають наймодерніші завдання перед нею. Із радянських видань творів І.Франка неможливо скласти правдивого уявлення про його державотворчу діяльність. Основою цього збірника стали твори Франка, що їх замовчували, редагували й перекручували радянські ідеологи; надруковані за нових часів ці публікації повинні бути душею і свідомістю будівництва української держави.

У фондах нашої бібліотеки є багатотомне видання творів І.Франка, а також книги про його життя і творчість.

 Як і належить, у дні народження видатних українців ми звертаємось до краєзнавчих джерел, пам’ятних місць.

У Заліщиках Івану Франку в 1956 році (68 років тому) встановлено перший пам’ятник на Тернопільщині – погруддя письменника на постаменті з написом: «Іван Якович Франко. 1856-1916 рр.» Його звели на честь 100-річчя від дня народження поета.

А ще понад 40 років жила і творила у с. Новосілка нашого району (давня назва Новосілка-Костюкова) українська поетеса, сучасниця й одна з відомих учениць І.Франка Климентина Попович, яку Каменяр зачисляв до людей «найближче стоячих до його серця».

Іван Франко не тільки друкував твори Климентини Попович, але й постійно піклувався про літературний талант письменниці.

 

Варто додати, що заслужений журналіст України, власний кореспондент газети «Урядовий кур’єр» у Тернопільській області Микола Шот презентував читачам Заліщицької бібліотеки своє видання на 715 сторінок «Життємір». Серед публікацій автора можна прочитати статтю «Печальна квітка України» про Климентину Попович-Боярську, а також про її літературне й особисте спілкування з Іваном Франком.

(Шот, Микола Миколайович.
Життємір / Микола Миколайович Шот.– Тернопіль : ТНМУ : Укрмедкнига, 2021.– 715 с.)

 До слова, у школі с.Новосілка зберігають чудову широкоформатну картину «Климентина Попович та Іван Франко» (художник Є. Кушнірюк), про що також йдеться у книжці М.Шота.

 Тож творча і наукова спадщина Франка, його громадсько-політична діяльність – це ціла епоха і сприймається як актуальне національне надбання України, що гідне великого українського народу.

Підготувала  Оксана Дяків

На світлині 2019 року: в листопаді  2019 в с.Новосілка, зокрема і в місцевій школі побувала, відвідавши землю своїх родичів, лікар-психіатр, доктор медицини, діаспорянка, активістка українського «Пласту» Христина Полянська (у центрі), правнучка талановитої української письменниці, громадської діячки, музи Івана Франка Климентини Попович-Боярської. Фото зроблене біля картини «Климентина Попович та Іван Франко».

 

Список літератури

 1.      Дяків, Оксана. Гостя з Аргентини плекає своє родовідне дерево [Текст] : [онука письменниці К. Попович побувала на Тернопільщині] / О. Дяків // Колос. — 2019. — № 47 (22 листоп.). — С.3; Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 48 (4 груд.). — С. 10 : фот.

 2.      Мадзій, Ірина. Відлюбила, відстраждала, віджила. [Текст] : [до 150-річчя з дня народження Климентини Попович-Боярської] / І. Мадзій // Вільне життя плюс. — 2013. — № 13 (15 лют.). — С. 5.